10 громад Житомирщини долучилися до обласного пілотного проєкту "Спадщина незалежності. Житомирщина 2025", ініційованого управлінням культури і туризму Житомирської ОВА. Проєкт має на меті збереження і відновлення історико-культурної спадщини регіону через об'єднання громад довкола історичних об'єктів.
В етері Українського радіо Житомир ініціатори проєкту розповіли про те, які у громад є можливості для збереження історико-культурних об'єктів, як зробити, щоб вони служили розвитку громади та як шукати і знаходити ефективні ідеї.
Ініціатором проєкту стало управління культури та туризму Житомирської ОВА, приурочивши його у 2025 році до відзначення Дня незалежності України. За словами очільниці управління Тетяни Руденької, проєкт, окрім проведення культурних подій, екскурсій, публічних обговорень, передбачає також і розробку проєктної документації для реставрації і створення туристичних маршрутів.
"Завдяки проєку ми хочемо зробити замки, палаци, маєтки й сакральні споруди нашої області не лише символами минулого, а й активними просторами розвитку сьогодення. Для цього працюємо над розумінням проблематики кожного конкретного об’єкту — його правових статусів, стану збереження. На сьогодні ми провели 10 масштабних заходів у громадах, залучил експертів з архітектури, історії, музейної справи, туризму. Крім того, сформували пакет попередніх матеріалів: проблематика, пропозиції, бачення майбутнього кожного об’єкту, налагодили діалог громад і влади, створили робочі групи, підготували рекомендації для пошуку інвестицій та грантових заявок", — розповіла Тетяна Руденька.
Об’єкти культуної спадщини громад-учасниць проєкту
- Гришковецька громада: родинний маєток Миколи Чайковського.
- Попільнянська громада: туристично-краєзнавчий маршрут Паволоч — Котлярка — Криве.
- Андрушівська громада: Палац Терещенків.
- Овруцька громада: Будинок Цалка, майбутній Центр древлянської культури.
- Коростенська громада: Городище № 3.
- Малинська громада: парк імені Миклухи-Маклая.
- Романівська громада: урочище Виспа.
- Народицька громада: церква Різдва Пресвятої Богородиці у селі В’язівка.
- Червоненська громада: палац Грохольських-Терещенків.
- Звягельська громада: Звягельський замок.
Наступними кроки в проєкті, за словами Тетяни Руденької, має стати аналіз напрацьованих матеріалів, формування єдиної стратегії збереження культурної спадщини Житомирщини, подання проєктних заявок до Українського культурного фонду та інших донорів, а також продовження роботи над створенням щорічної обласної програми "Спадщина Незалежності"
"Дуже було багато нарікань на те, що це нереально, неможливо, адже тяжкі часи. Але 10 громад відгукнулися і зголосилися працювати. Кожна громада створила свій формат заходу, під час якого знайомила із об'єктом, який хоче зберегти, та з проблемами, які постають перед громадою на шляху відновлення і збереження спадщини. Громада, якщо вона активна, якщо вона вміє залучати партнерів і має бажання, то спільно ми зможемо відшукати шляхи вирішення багатьох питань", — говорить заступниця начальника управління культури та туризму Житомирської ОВА Ніна Рябенко.
Начальниця відділу охорони культурної спадщини у справах релігій, національностей та туризму Житомирської ОВА Алла Бондарчук розповіла, про нові законодавчі ініціативи та державні проєкти, які збільшують можливості для громад у збереженні їх культурних об'єктів.
За її словами Мінкульт у вересні 2025 року підписав меморандум про створення Українського фонду культурної спадщини, який стане ключовим механізмом координації та управління міжнародною фінансовою допомогою для збереження та відновлення культурної спадщини.
"Якщо є фонд, є можливість залучати кошти, тому громадам потрібно розуміти, як залучати донорські внески. І це стосується роботи з будь-яким фондом. Також 30 липня в Україні вийшов Закон "Про публічно-приватні партнерства", і це надзвичайно важливо. Він має стимулювати залучення приватних інвестицій. Це можна зробити, розповідаючи бізнесу про ті преференції, які він отримає, заходячи з підтримкою у подібні проєкти зі збереження спадщини", — сказала Алла Бондарчук.
За словами начальниці сектору з питань охорони культурної спадщини Департаменту містобудування і земельних відносин Житомирської міськради Олени Бабушко, важливо правильно оформити документи на такі об'єкти, бо це дозволяє економити кошти на етапи відновлення і реставрації історичних будівель.
"Щоб якийсь об'єкт став культурною спадщиною, для цього потрібно, по-перше, розробити облікову документацію, знайти організацію, яка має відповідні ліцензії і дозволи на розробку документації. Потім подати це на розгляд управління культури та туризму для внесення до переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини. Потім управління культури та туризму має погодити відповідні роботи і ця проектна документація має пройти експертизу за класом наслідків СС-3", — сказала Олена Бабушко.
Успішні приклади
На Житомирщині успішним кейсом ефективної роботи зі спадщиною є церква Різдва Пресвятої Богородиці у селі В’язівка. Ця церква є пам'яткою архітектури місцевого значення, яка зведена 1862 року. В ніч на 7 березня 2022 року церква була зруйнована внаслідок російського обстрілу.
"У випадку з цією церквою ми маємо сьогодні певну історію успіху. Завдяки підтримці ЮНЕСКО святиню не залишають у руїнах. Але цьому передувала велика робота з документами — це база, основа. Там навіть не було власника, але, звернувшись до обласної юридичної служби, це вирішили і вже вирішують питання з землею. Важливо розуміти, що громада може вступати в будь-який проєкт із залученням фондових грошей тільки в тому випадку, коли у неї повністю готовий весь пакет документів по об’єкту", — говорить Алла Бондарчук.
За словами Тетяни Руденької, наразі управління культури продовжує реалізовувати цей проєкт. Надалі там планують надавати громадам методичні матеріали та шаблони, забезпечувати присутність координаторів від управління та перетворювати події на сталі культурні практики та туристичні продукти.